Реальний валовий внутрішній продукт України у другому кварталі 2026 року повернувся до зростання після спаду на початку року. За оперативною оцінкою Держстату, з урахуванням сезонного фактора ВВП збільшився на 0,4% порівняно з попереднім кварталом. У річному вимірі зростання становило 0,6% після зниження на 0,6% у першому кварталі.
Таким чином, українська економіка вийшла з короткої рецесії та повернулася до позитивної динаміки. Показник другого кварталу засвідчив, що бізнес поступово адаптується до роботи в умовах воєнного часу, попри постійні виклики для енергетики, логістики та ринку праці. Утім, темпи відновлення залишаються помірними, а стійкість зростання значною мірою залежить від зовнішнього фінансування.
Перше півріччя 2026 року Україна завершила з формальним скороченням дефіциту державного бюджету. Доходи сягнули 2,52 трлн гривень, видатки — 2,83 трлн гривень, а дефіцит становив 303,2 млрд гривень. Поліпшенню показників значною мірою сприяли міжнародні гранти на майже 570 млрд гривень.
Без зовнішніх трансфертів приріст доходів становив би лише 18,3%, а розрахунковий дефіцит сягнув би 876,7 млрд гривень. Тому бюджетна рівновага залишається не внутрішньою, а значною мірою імпортованою. У Міністерстві фінансів попереджають, що несвоєчасне надходження зовнішньої допомоги може ускладнити фінансування дефіциту та відновлення інфраструктури.
Структура видатків відображає пріоритети воюючої держави: близько семи з кожних десяти гривень припадає на оборону, безпеку, громадський порядок і судову владу. Після червневих змін до бюджету річний ресурс сектору безпеки й оборони збільшено до 4,367 трлн гривень, тож тиск на казну в другому півріччі лише зростатиме.
Водночас майже нульова динаміка капітальних видатків створює додаткові ризики: відкладені ремонти та проєкти сьогодні означатимуть більші бюджетні потреби завтра. Це звужує ресурс для відновлення енергетики, інфраструктури та соціальної сфери після завершення активних бойових дій.
Державний і гарантований державою борг на кінець червня досяг 9,49 трлн гривень. Його перевага — пільгова структура: 66,4% портфеля припадає на кредити міжнародних партнерів, а середньозважена ставка становить 4,43%. Однак понад три чверті боргу є зовнішнім, близько 80% номіновано в іноземних валютах або спеціальних правах запозичення. Це робить гривневу вартість зобов’язань чутливою до курсових коливань і політичних рішень донорів.
Ринок облігацій внутрішньої державної позики покриває лише обмежену частину потреб. Станом на 1 серпня залучення майже дорівнюють погашенням, тому чисте внутрішнє фінансування залишається незначним. Це посилює залежність від іноземних грантів і пільгових кредитів.
Економісти стримано оцінюють перспективи до кінця року. Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання ВВП України у 2026 році на 1,0–1,6%, Національний банк — на 1,8%. Потреби країни у відновленні та реконструкції вже оцінюються у 587,7 млрд доларів.
Головний ризик, на думку аналітиків, полягає не в одномоментній неплатоспроможності, а в тривалій залежності від грантів, пільгових кредитів і воєнного попиту за слабкої приватної інвестиційної активності. Для стійкого відновлення необхідне поєднання гарантованого багаторічного зовнішнього фінансування, детінізації, ефективнішої податкової адміністрації та захисту продуктивних капітальних видатків. Інакше нинішня стабільність може залишитися дорогою паузою, а не основою економічного зростання.