Стиль життя 3 хв читання Текст: Максим Бережний
Яке серійне авто має найкраще заднє антикрило в історії
Від Dodge Charger 1967 року до Porsche 911 GT3 RS із системою DRS — редакція Carscoops пропонує обрати найвеличніше заднє антикрило серед серійних автомобілів. Огляд еволюції спойлерів від перших ліп-спойлерів до активних аеродинамічних елементів.
Задні антикрила на дорожніх автомобілях — річ абсурдна: вони погіршують огляд, привертають увагу поліції та на багатьох машинах слугують радше поличкою для напоїв на зльотах автолюбителів, аніж джерелом реальної притискної сили. Попри це, вже шість десятиліть вони залишаються однією з найулюбленіших деталей дизайну, а питання про те, яке саме антикрило є найвеличнішим в історії, досі викликає палкі суперечки.
Витоки цієї одержимості сягають першого покоління Dodge Charger. Його слизький кузов фастбек створював небажану підйомну силу в перегонах NASCAR, тож Dodge додав невеликий ліп-спойлер і, щоб задовольнити гоночні правила, запропонував його покупцям. Уже 1967 року Charger став першим американським серійним автомобілем із заднім спойлером. Малесеньке крило — і величезна спадщина.
Далі еволюція пришвидшилася. Dodge Charger Daytona 1969 року та його побратим Plymouth Superbird 1970-го підняли антикрила на хмарочосну висоту, а BMW 3.0 CSL «Batmobile» робив ставку і на розмір, і на кількість: автомобіль мав спойлер над заднім склом і величезне крило на багажнику, яке, щоправда, не було легальним на дорогах Німеччини, тож постачалося окремо в багажнику, щоб власник міг встановити його самостійно.
Потім з’явилися легенди плакатів. Антикрило Lamborghini Countach коштувало автомобілю 16 км/год максимальної швидкості, але візуально додавало значно більше. Качина хвостова кришка Porsche 911 Carrera RS 2.7 1973 року змінила класичний силует моделі, а за рік Turbo повторив цей трюк — і невдовзі 911 без антикрила вже виглядали «голими». У 1990-х великі крила стали обов’язковим елементом стилю та невіддільною частиною візуального й аеродинамічного пакетів таких машин, як Toyota Supra Mk4 і Subaru Impreza WRX STI. Ford Escort RS Cosworth пішов ще далі зі своїм двоповерховим «китовим хвостом», який міг би бути триповерховим, якби не пом’якшили оригінальний ескіз дизайнера Френка Стівенсона.
Сучасна аеродинаміка значно розумніша за ті перші крила. Porsche 911 GT3 RS має двоелементне «лебедине» антикрило на рівні даху з функцією DRS у стилі Формули-1. Zenvo TSR-S отримало центробіжне крило, яке не просто змінює кут нахилу вперед-назад, а драматично нахиляється з боку в бік. Деякі крила взагалі непомітні: вони лежать врівень із кузовом, доки їх не активують для створення притискної сили або гальмування повітрям.
Є й десятки інших претендентів на звання найкращого: від величезного фіксованого крила Dodge Viper ACR до антикрила Lamborghini Veneno, розділеного поздовжнім плавником у стилі «Ле-Мана». Тож питання залишається відкритим: забудьте про аеродинамічну трубу та цифри притискної сили й зосередьтеся на факторі «вау» — яке серійне авто має найвеличніше заднє крило чи спойлер усіх часів?
