Президент України Володимир Зеленський запровадив нові санкційні пакети, які торкнулися 42 російських громадян і компаній, що працюють на оборонно-промисловий комплекс Росії, а також колишнього народного депутата Борислава Берези. Відповідні укази №587/2026 та №588/2026 опубліковані на офіційному сайті глави держави.
Перший пакет санкцій, визначений указом №587/2026, спрямований проти компаній, їхніх засновників і керівників, які виробляють високоточні верстати та обладнання для підприємств російського військово-промислового комплексу. Загалом під обмеження потрапили 30 юридичних і 42 фізичні особи. Серед них — центр «Буревісник», який виробляє мінометні комплекси та самохідні артилерійські установки «Мальва» калібру 152 мм, а також компанія «КАМ-Інжиніринг», що проводить фінальні випробування вузлів бойової авіації та окремих ракетних систем для російського воєнного сектору.
Радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що Україна продовжує знаходити нові, добре обґрунтовані цілі для санкцій. «Кожне таке рішення ще більше ізолює російські компанії, що працюють на ВПК, ускладнює їхню співпрацю з міжнародними партнерами, доступ до технологій, фінансування та обладнання», — зазначив він. Це обладнання прямо або опосередковано використовується у виробництві зброї, що робить санкції критично важливими для послаблення військового потенціалу Росії.
Другий пакет санкцій, згідно з указом №588/2026, стосується 15 фізичних і восьми юридичних осіб, які підтримують агресію Росії проти України, поширюють кремлівську пропаганду та ведуть діяльність на окупованих територіях. У цьому переліку опинився єдиний громадянин України — колишній позафракційний народний депутат VIII скликання Борислав Береза. Серед інших фігурантів — воєнний блогер Володимир Романов, який, за наявними відеокадрами, особисто стріляв із протитанкового ракетного комплексу по позиціях Сил оборони України. Санкції також торкнулися колишнього військового льотчика Іллі Туманова, який воював у Сирії, а тепер займається пропагандою, та депутатки Московської міської думи, ексспортсменки із синхронного плавання Марії Кисельової, яка відвідувала окуповані території та публічно підтримує війну проти України.
Борислав Береза вже відреагував на рішення президента з іронією. У своєму дописі він згадав про російського диктатора Володимира Путіна, зазначивши: «А взагалі мати одночасні санкції від Путіна і Зеленського — це бінго! Цікаво, а як вони це пояснять? Бо за викривання корупції та за критику влади — це буде прям в яблучко». В Офісі президента не уточнили конкретних причин, через які колишній депутат потрапив під санкції, однак у санкційному списку його віднесли до осіб, які підтримують політику Росії щодо України, поширюють кремлівську пропаганду та спотворюють факти. Нове рішення передбачає блокування фінансових активів Берези, а також обмеження доступу на території України до пов'язаних із ним сторінок у соціальних мережах.
Борислав Береза — український політик, громадський діяч і колишній народний депутат України VIII скликання. Раніше він працював у сфері бізнесу та журналістики, а широку впізнаваність здобув у 2014 році, коли став речником партії «Правий сектор». Того ж року був обраний до Верховної Ради як безпартійний самовисуванець, після чого залишив «Правий сектор» і працював у парламенті як позафракційний депутат. Під час роботи у Верховній Раді він активно коментував питання внутрішньої політики, боротьби з корупцією та діяльності органів влади. Після завершення депутатської каденції продовжив публічну діяльність як політичний коментатор і блогер.
Ці санкції є частиною системної роботи України щодо ізоляції російського оборонно-промислового комплексу та осіб, які сприяють агресії. Раніше, у квітні 2026 року, під обмеження потрапили 26 фізичних і 31 юридична особа — компанії, що виробляють безекіпажні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби та системи протиповітряної оборони для армії РФ. У березні 2026 року Україна запровадила санкції проти 130 фізичних і 48 юридичних осіб, причетних до постачання компонентів для навігаційної апаратури «Комета» та підготовки операторів безпілотників типу «Шахед». Таким чином, Київ продовжує посилювати тиск на військову машину Росії, обмежуючи її доступ до технологій, фінансування та міжнародної співпраці.