Російські війська перетворили окуповану Запорізьку атомну електростанцію на власну військову базу, розмістивши важке озброєння безпосередньо в машинних залах ядерних реакторів. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
За даними української розвідки, на території ЗАЕС, де всі шість ядерних реакторів перебувають у стані «холодного зупину», російська армія розташувала військову техніку в машинних залах першого, другого, п'ятого та шостого енергоблоків. У підвальних приміщеннях та бомбосховищах станції окупанти облаштували склади боєприпасів та озброєння. Техніку й набої також ховають під естакадами та технічними переходами між будівлями, а на дахах реакторних відділень встановили кулеметні гнізда та ракетні комплекси.
Крім того, загарбники замінували окремі технічні приміщення поблизу берегової лінії колишнього Каховського водосховища. На території станції росіяни розгортають пункти управління ударними безпілотниками типу «Гєрбєра-сікер» та «Гєрань-сікер». До керування дронами залучають співробітників російської особливої економічної зони «Алабуґа», серед яких є неповнолітні студенти. Загалом охорону об'єкта забезпечує контингент Росгвардії чисельністю близько 1,5 тисячі осіб.
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії не мають вільного доступу до енергоблоків та технічних залів. Росіяни пускають їх лише за заздалегідь погодженим планом і маршрутом, що заважає міжнародним фахівцям об'єктивно оцінити реальну ситуацію на станції. Такий контроль суттєво ускладнює або унеможливлює незалежну перевірку стану ядерної безпеки.
Ситуація з електропостачанням та охолодженням на станції залишається критичною. До окупації ЗАЕС мала десять ліній зовнішнього живлення, а зараз через російську агресію працює лише одна лінія електропередачі. Через це 3 липня 2026 року на станції стався черговий блекаут — уже 21-й з початку повномасштабного вторгнення. Такі відключення створюють пряму загрозу для систем охолодження реакторів та сховища відпрацьованого ядерного палива.
Окупанти також не підтримують необхідний рівень води у ставку-охолоджувачі. У липні 2026 року він упав до 12,86 метра при мінімально необхідних 15 метрах. З 57 свердловин, які потрібні для системи охолодження, потужними насосами обладнані лише 11. Наразі дефіцит води на майданчику намагаються компенсувати підживленням зі скидного каналу Запорізької теплової електростанції. Така ситуація загрожує роботі систем охолодження реакторів та сховища відпрацьованого ядерного палива.
На окупованій ЗАЕС триває гостра нестача кваліфікованих кадрів. До повномасштабної війни на станції працювали близько 11 тисяч людей, а зараз залишилося приблизно 7,5 тисяч. У цю кількість входять 500 працівників аутсорсингової компанії, яка навіть не має ліцензії на виконання робіт на ядерному об'єкті. Усіх українських фахівців під погрозами звільнення змушують підписувати контракти з російським «Росатомом». Водночас персонал, який завезли з території Росії, не має необхідної кваліфікації для належного обслуговування ЗАЕС через суттєві технічні відмінності між українською станцією та російськими ядерними об'єктами.
Нещодавно на Запорізькій атомній електростанції було завершено ремонт ключової лінії електропередачі та інших об'єктів енергетичної інфраструктури. Водночас відновити її роботу поки немає можливості через пошкодження підстанції. Російська окупація та мілітаризація ЗАЕС продовжують створювати серйозні ризики для ядерної безпеки в регіоні та за його межами.