Президент Росії Володимир Путін, імовірно, використав зустріч із президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим, щоб виправдати продовження війни проти України. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), опублікованому 26 липня. Аналітики зазначають, що Кремль скористався пропозицією казахстанського лідера про заморозку бойових дій як платформою для повторення стандартної риторики про необхідність «досягти цілей на полі бою».
Зустріч Путіна та Токаєва відбулася 25 липня в Омську під час російсько-казахстанського форуму міжрегіонального співробітництва. Токаєв у відкритій частині заявив, що багатьом важко зрозуміти походження російської війни в Україні, і запропонував заморозити лінію фронту та повернутися до переговорів у стамбульському форматі. Путін тоді публічно не відповів на ці слова, однак пізніше речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що російський диктатор детально пояснив Токаєву свою позицію: заморожування поточної лінії фронту неможливе, адже Росія «повинна досягти своїх цілей на полі бою». Пєсков також повторив стандартну тезу, що бойові дії можуть припинитися «до кінця сьогоднішнього дня», якщо Україна прийме «відповідні рішення».
В ISW нагадують, що російські чиновники постійно закликають Україну капітулювати перед максималістськими вимогами Москви. Ці вимоги включають передачу всіх Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей ще до початку мирних переговорів, які до того ж не гарантують змістовної мирної угоди. Аналітики звертають увагу на контекст, у якому пролунала відмова Кремля: Путін стикається зі зниженням рейтингів схвалення та довіри, дедалі складнішою економікою та зростанням втрат за мінімальні здобутки в Україні. Війна триває здебільшого так само, як і з 2022 року, що змушує Кремль сигналізувати росіянам про необхідність бути готовими нести витрати тривалого конфлікту.
Пропозицію Токаєва, яку він озвучив як особисту думку, позитивно сприйняли в Україні. Виконувач обов'язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга назвав звернення казахстанського лідера «реалістичним, вчасним та мудрим». Він нагадав, що Київ уже пропонував зупинити війну вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до дипломатії. Водночас президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що позиції України зараз найміцніші з початку війни. Після телефонної розмови з Володимиром Зеленським Стубб наголосив, що постійна підтримка партнерів має вирішальне значення для збереження цієї динаміки.
Тим часом президент України Володимир Зеленський повідомив про оновлення переліку пріоритетних цілей для ударів на території Росії. За підсумками наради щодо далекобійних операцій він зазначив, що головна мета — посилити тиск на Москву, щоб підштовхнути її до дипломатії. Зеленський наголосив, що українські далекобійні спроможності вже сягають понад три тисячі кілометрів, і триває їхнє нарощування. Відсутність стратегічної глибини тилу, яка раніше була перевагою Росії, тепер створює проблеми для її політичного та військового керівництва.
Таким чином, відмова Кремля від пропозиції Казахстану демонструє, що Москва не зацікавлена в мирному врегулюванні на поточних умовах. ISW підкреслює: зустріч у Омську стала для Путіна зручним майданчиком, аби вкотре нагадати росіянам, що війна триватиме, і вони мають бути готові до її довгострокових наслідків.