Ідея створення Національного пантеону в Україні може не виправдати свого призначення через низку проблем, пов'язаних із визначенням кола осіб для перепоховання, бюрократичними процедурами та втратою символізму історичних місць. Таку думку в етері телеканалу Еспресо висловив відомий журналіст та публіцист Віталій Портников.
За словами Портникова, головна проблема полягає в тому, що Україна вже має місця, які є символами національної пам'яті та ідентичності. Він нагадав, що могила Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі є головним місцем вшанування українського поета, куди покоління українців їдуть, щоб відчути зв'язок зі своєю історією та культурою. Так само Іван Франко похований у Львові, який має особливе значення для української культури, а могила Івана Карпенка-Карого біля хутора Надія давно стала місцем пам'яті для шанувальників українського театру.
На переконання журналіста, перенесення таких поховань до одного пантеону позбавило б ці історичні місця їхнього особливого символізму. Він зазначив, що створення пантеону неминуче поставить питання про те, кого ще слід перепоховувати, і кожне таке рішення вимагатиме домовленостей із родичами, а також може стати предметом політичних суперечок і боротьби за право бути включеним до переліку видатних постатей.
Портников також висловив сумнів щодо того, чи варто перепоховувати навіть першого Президента незалежної України Леоніда Кравчука. «Я взагалі всіх залишив би там, де вони лежать», — сказав він. Журналіст навів приклад Франції, де пантеон не є місцем поховання всіх президентів країни. За його словами, туди потрапляють лише окремі діячі, які зробили винятковий внесок у розвиток французької держави та культури. «Займати посаду президента автоматично не означає мати заслуги перед державністю», — наголосив він.
На думку Портникова, у нинішньому вигляді пантеон ризикує перетворитися на «пострадянську алею», де поруч опиняться політичні діячі з різними поглядами, біографіями та історичною роллю. «Це буде така алея Байкового кладовища, де поруч Кучма і Чорновіл, Кравчук і ще хтось. Якщо це має промовляти якусь ідею, то мені її важко зрозуміти», — зазначив він.
Замість перепоховань Портников пропонує інший підхід до вшанування національних діячів. На його думку, доцільніше створити символічний меморіальний простір — наприклад, скульптурну алею чи інший комплекс, присвячений людям, які зробили визначний внесок у формування української державності, культури та національної ідентичності. «Це можна зробити по-різному. Не обов'язково переносити могили — можна створити символічну скульптурну алею у важливому для країни місці», — підсумував він.
Нагадаємо, що Президент України Володимир Зеленський у червні 2025 року зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти про створення в Києві Українського національного пантеону. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, пантеон формуватимуть у кілька етапів із залученням науковців, громадськості, органів влади та українців.
1 липня 2026 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Український національний пантеон», який заклав правові засади для створення в Україні єдиного меморіального простору національного значення. Кабінет Міністрів України визначив місце розташування Українського національного пантеону — його створять на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».