Росія переживає найглибшу паливну кризу за останні десятиліття, спричинену масованими ударами українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі. За даними Федеральної служби статистики РФ, середня роздрібна ціна бензину в період із 7 по 13 липня зросла на 2,3% порівняно з попереднім тижнем і досягла 75,84 рубля за літр. Дизельне паливо подорожчало ще більше — на 3,2%, до 91,21 рубля за літр. Від початку року бензин у Росії подорожчав на 16,4%, а дизель — на 18%, тоді як офіційна інфляція становить лише 4,64%.
Як повідомляє Bloomberg, через майже щоденні атаки українських дронів обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за понад 21 рік. У червні російські заводи переробляли лише 3,8 млн барелів нафти на добу, що майже на третину менше, ніж роком раніше. За підрахунками агентства, із травня українські сили здійснили понад 40 атак на російські об'єкти з виробництва палива, уразивши щонайменше 23 із 34 великих нафтопереробних заводів країни. Міжнародне енергетичне агентство зазначає, що від початку травня українські удари зачепили понад половину нафтопереробних потужностей Росії.
Дефіцит пального вже вийшов далеко за межі автозаправок і б'є по економіці. Уряд РФ майже повністю заборонив експорт бензину, дизельного та авіаційного палива на тлі високого сезонного попиту. У низці регіонів запровадили нормування продажу пального, щоб запобігти панічним закупівлям. Обмеження охопили Москву, Санкт-Петербург та окуповані території: мережі АЗС ввели ліміти на відпуск пального в одні руки, а в окупованому Криму пальне почали продавати лише за талонами. Криза відчутно загострилася до кінця червня, коли дефіцит охопив усі 11 часових поясів Росії, на заправках виникли черги, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. Через це російський уряд засекретив статистику цін на бензин і дизель, виключивши ці дані з відкритого доступу.
Одним із найбільших ударів по російській нафтопереробці стало призупинення роботи нафтохімічного комплексу «Салават» у Башкортостані. Як повідомляє Reuters, обидві основні установки переробки нафти — CDU-6 потужністю 17 140 метричних тонн на добу та CDU-4, здатна переробляти 11 430 тонн нафти та газового конденсату на добу — були пошкоджені й зупинені. Також виведені з ладу деякі вторинні установки та інше обладнання. Ремонт може тривати кілька тижнів або навіть місяців. Комплекс виробляє бензин, дизельне паливо, авіапальне, а також скраплені гази, бутилові спирти, поліетилен, полістирол та аміак. У 2024 році завод переробив 7,2 млн тонн нафти, що становило близько 2,7% від загального обсягу переробки в Росії, і виробив 2,5 млн тонн дизельного палива, 1,5 млн тонн бензину та 700 000 тонн мазуту.
Паливна криза створює додатковий тиск на російську владу напередодні парламентських виборів у вересні. Центральний банк РФ попередив про зростання інфляційних ризиків через скорочення виробництва пального та можливий перегляд монетарної політики. У Центробанку зазначили, що подорожчання пального вже впливає на ціни інших товарів і послуг, а масштаби цього ефекту залежатимуть від того, як довго триватиме дефіцит на ринку. Російські НПЗ нині забезпечують лише близько 65% сезонної потреби країни в бензині.
Намагаючись подолати кризу, Росія розпочала морські поставки бензину з Індії — уже відправлено щонайменше 60 тис. тонн пального двома танкерами. Раніше повідомлялося про плани імпортувати бензин морем з країн Азії, зокрема розглядалися Китай, Сінгапур та Південна Корея. Водночас російський диктатор Володимир Путін визнав, що удари українських безпілотників спричинили «певні проблеми з нафтопродуктами» в Росії, однак запевняв, що ситуацію нібито вдається поступово стабілізувати. Натомість реальність свідчить про протилежне: криза триває, а ціни продовжують зростати.