Новий прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що не братиме свою собаку на Даунінг-стріт, 10, аби уникнути конфлікту з котом Ларрі, який уже багато років є неофіційним мешканцем урядової резиденції. Про це повідомляє NV. За словами Бернема, його пес Аксель, якого він узяв із притулку, «не поладив би з Ларрі», тому політик вирішив залишити тварину вдома в Манчестері, де вона почувається комфортно.
Енді Бернем, який обійняв посаду прем'єр-міністра після перемоги Лейбористської партії на виборах 2026 року, раніше був мером Великого Манчестера. Він відомий своєю активною позицією щодо захисту тварин і неодноразово наголошував на важливості відповідального ставлення до домашніх улюбленців. Його пес Аксель — собака з притулку, який став частиною родини Бернемів ще кілька років тому. Рішення не перевозити собаку до Лондона викликало схвалення серед прихильників тварин і породило хвилю жартівливих коментарів у соціальних мережах.
Кіт Ларрі мешкає на Даунінг-стріт з 2011 року, коли його взяли з притулку для боротьби з гризунами. За цей час він пережив шістьох прем'єр-міністрів: Девіда Кемерона, Терезу Мей, Бориса Джонсона, Ліз Трасс, Ріші Сунака та Кіра Стармера. Ларрі став справжньою знаменитістю — його регулярно фотографують журналісти, а він має репутацію суворого вартового резиденції. Навіть має офіційну посаду «головного мишолова» урядової будівлі, хоча його обов'язки часто стають приводом для мемів.
Попередній прем'єр Кір Стармер також мав кота на ім'я Джоджо, але той не жив на Даунінг-стріт. Історія знає випадки, коли прем'єрські собаки ставали частиною життя резиденції: найвідоміший — лабрадор Ларрі (збіг імен, але не той самий) у часи Тоні Блера. Однак Бернем свідомо уникає можливого конфлікту між тваринами, демонструючи повагу до території Ларрі. Таке рішення контрастує з підходом деяких попередників, які намагалися поєднати життя кількох улюбленців у резиденції, що не завжди закінчувалося успішно.
Рішення Бернема залишити собаку в Манчестері сприймається як жест доброї волі та свідчення його турботи про тварин. Політик неодноразово наголошував на важливості добробуту тварин, і цей вчинок підкріплює його слова. Водночас це викликало хвилю мемів, де Ларрі зображують як справжнього господаря Даунінг-стріт, який приймає важливі рішення щодо нових мешканців. Журналісти жартують, що кіт виграв битву за територію, навіть не зустрівшись із суперником.
Таким чином, Даунінг-стріт залишається територією кота Ларрі, принаймні на найближчий час. Собака Аксель продовжить жити в Манчестері, де, за словами Бернема, у нього є достатньо простору та звичне оточення. За межами політичних рішень ця історія показує, що навіть на найвищому рівні влади люди зберігають людяність і турботу про своїх менших друзів, а інколи символічні жести можуть сказати більше, ніж довгі промови.