Дипломати Латвії, Литви та Естонії 10 липня відвідали Міністерство закордонних справ Росії, щоб висловити спільний протест проти дезінформації, яку поширюють представники російського зовнішньополітичного відомства. Тимчасові повірені у справах посольств трьох балтійських країн у Москві рішуче відкинули публічні заяви заступника міністра закордонних справ РФ Михайла Галузіна від 4 липня, в яких стверджувалося, що країни Балтії нібито відкрили свій повітряний простір для завдання ударів українськими дронами по території Росії.
Як повідомило Міністерство закордонних справ Естонії, дипломати заявили, що Латвія, Литва та Естонія не надавали і не планують надавати свій повітряний простір для будь-яких ударів по цілях на території Російської Федерації. Попри офіційну позицію балтійських держав, російська сторона продовжує поширювати неправдиву інформацію та загострювати ситуацію. Країни Балтії назвали ці твердження абсолютно безпідставними.
Цей інцидент є частиною ширшої кампанії дезінформації, яку Росія веде проти країн Балтії. Раніше Департамент державної безпеки Литви назвав черговим пропагандистським випадом Кремля заяву МЗС РФ про те, що країни Балтії нібито готуються депортувати російськомовних мешканців. У травні російське МЗС заявляло про намір підготувати скаргу проти країн Балтії до Міжнародного суду ООН через буцімто утиски етнічних росіян.
У відповідь на ці звинувачення в МЗС Естонії наголосили, що такі заяви мають на меті відвернути увагу від дій самої Росії, зокрема від її атак на цивільні об'єкти в Україні. Естонські дипломати підкреслили, що Москва систематично використовує дезінформацію для виправдання власної агресії та створення хибного образу загрози з боку сусідніх країн.
Заяви Росії про «коридор» для українських дронів з'явилися на тлі активізації далекобійних ударів України по військових об'єктах на території РФ. Як повідомляють західні ЗМІ, зокрема The Washington Post, президент США Дональд Трамп вражений ударними можливостями України, особливо у сфері дронів дальньої дії. На саміті НАТО в липні він високо оцінив винахідливість Києва та його здатність завдавати ударів углиб російської території.
Американські чиновники зазначають, що Трампу регулярно показують доповіді розвідки про нові ударні можливості України, і це вплинуло на його риторику. Паралельно, за оцінками США, російська громадськість на тлі українських атак дедалі більше хоче закінчення війни. Ці фактори, на думку аналітиків, можуть змусити Кремль шукати шляхи до припинення конфлікту на умовах, прийнятних для Києва.
Водночас диктатор РФ Володимир Путін продовжує публічно повторювати свої максималістські військові цілі, включаючи територіальні поступки з боку України та відновлення впливу Москви всередині країни. Однак американські офіційні особи сподіваються, що Путін вже наприкінці цього року може бути відкритим для угоди, яка зупинить війну. Інші джерела, однак, стверджують, що диктатор РФ «ніколи» не піде на такі умови.
Країни Балтії, які є членами НАТО та ЄС, послідовно підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії. Вони надають Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а також виступають за посилення санкцій проти Росії. Дезінформаційні кампанії Кремля, спрямовані проти балтійських держав, є частиною гібридної війни, яку Москва веде проти Заходу.
Експерти зазначають, що Росія намагається створити образ «жертви» та відвернути увагу від власних воєнних злочинів в Україні. Водночас країни Балтії демонструють єдність у протидії російській пропаганді, спільно виступаючи з дипломатичними демаршами та спростовуючи фейки. Це свідчить про високий рівень координації між Латвією, Литвою та Естонією у сфері безпеки та зовнішньої політики.
Ситуація навколо заяв про «коридор» для дронів також підкреслює важливість контролю за інформаційним простором. Росія активно використовує державні ЗМІ та соціальні мережі для поширення неправдивих наративів, які можуть впливати на громадську думку як усередині країни, так і за кордоном. Країни Балтії, своєю чергою, вживають заходів для протидії цій дезінформації, зокрема через дипломатичні канали та публічні спростування.