Доктор Ентоні Фаучі скористався П'ятою поправкою до Конституції США на слуханнях у Сенаті, присвячених походженню COVID-19. Засідання відбулося у середу, і цей крок одного з найвідоміших медичних діячів Америки став центральною подією допиту.
П'ята поправка гарантує кожному право не свідчити проти самого себе. У межах парламентських слухань у США посилання на неї означає, що свідок відмовляється відповідати на запитання, побоюючись, що його слова можуть бути використані проти нього. Це не є автоматичним визнанням провини, однак майже завжди викликає гостру політичну реакцію.
Фаучі, який тривалий час був однією з центральних фігур американської реакції на пандемію, опинився у фокусі уваги законодавців. Його свідчення могли б прояснити позицію офіційної науки щодо походження вірусу, а також те, як урядові установи обмінювалися інформацією на початку спалаху. Відмова відповідати на запитання залишає частину цих питань без відповідей.
Питання, яке опинилося в центрі слухань, — де саме почалася пандемія та як поширювалася інформація про новий вірус на початковому етапі. Воно вже давно вийшло за межі суто наукової дискусії і стало частиною великої політичної суперечки у США та за їх межами.
Сенатські слухання є однією з форм парламентського нагляду за діями виконавчої влади. Законодавці можуть викликати свідків, вимагати документи та оцінювати, наскільки ефективною була реакція держави на надзвичайну ситуацію. У випадку з COVID-19 цей механізм опинився в центрі політичної боротьби.
Слухання у Сенаті стали черговим епізодом багаторічної боротьби навколо того, як виник коронавірус. Через роки після початку глобальної кризи політики й науковці продовжують сперечатися про дві основні версії: природне походження вірусу та можливий витік із лабораторії. Кожна з них має своїх прихильників і критиків, а остаточної відповіді досі немає.
Конституційне право, на яке послався Фаучі, у Сполучених Штатах традиційно тлумачать широко. Людина може скористатися ним навіть тоді, коли вважає, що відповіді не обов'язково призведуть до кримінального переслідування, але можуть стати частиною ширшого розслідування. Саме тому подібні кроки під час конгресних слухань часто стають предметом юридичних і політичних дискусій.
Юристи зазвичай пояснюють, що П'ята поправка захищає свідка від можливих кримінальних наслідків, а не від політичної критики. Людина може відмовитися відповідати, навіть якщо не має офіційного статусу підозрюваного. У Конгресі такі випадки вважають частиною юридичної процедури, хоча публічно вони нерідко сприймаються як скандальні.
Цей випадок актуалізував питання про межі парламентського контролю над науковими дослідженнями та про те, наскільки публічними мають бути деталі внутрішніх рішень часів пандемії. Для одних відмова свідчити є ознакою того, що розслідування походження коронавірусу має тривати далі. Для інших це свідчення того, що політики перетворюють наукову дискусію на інструмент тиску.
Незважаючи на численні дослідження, наукового консенсусу щодо початку пандемії досі немає. Суперечки про походження вірусу продовжують впливати не лише на внутрішню американську політику, а й на міжнародні відносини. Питання «де почалася пандемія» залишається відкритим, і кожне нове слухання лише підсилює суспільний інтерес до нього.
Наразі невідомо, чи планує Фаучі відповідати на запитання в письмовій формі або чи продовжить комітет домагатися додаткових свідчень. Сам факт використання П'ятої поправки у справі про походження пандемії, однак, уже став важливою віхою в затяжній суперечці, яка визначає сприйняття COVID-19 у суспільстві.