Україна суттєво спрощує процедуру видачі дозволів на ексгумаційні роботи на Волині, де тривають пошуки жертв Волинської трагедії 1943 року. Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олександр Алфьоров заявив, що після завершення пошукових робіт дозволи на ексгумацію видаватимуться майже одразу. Про це він сказав у коментарі Польському радіо, підкресливши, що комісія при УІНП працює дуже оперативно в нинішніх умовах.
Процедура передбачає два етапи: спочатку пошукові роботи проводяться з дозволу Міністерства культури, а вже потім необхідний дозвіл на ексгумацію, який видає комісія при УІНП. Раніше після завершення пошуків доводилося чекати певний час, але тепер, за словами Алфьорова, цей процес буде максимально прискорено. Таке рішення стало результатом наради президента Володимира Зеленського, на якій обговорювали пріоритетні напрямки у відносинах з Польщею. Зеленський наголосив на необхідності «рішення для надання додаткової суттєвої кількості дозволів на пошукові ексгумаційні роботи» та забезпечення більшої спроможності для їх проведення спільно з польською стороною.
Наразі на Волині, на території колишнього села Воля Островецька Ковельського району, п'ятий день тривають ексгумаційні роботи. Пошуки ведуться за участі українських та польських археологів на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька. У квітні цього року там відбувалися розвідувально-пошукові роботи, під час яких виявили три місця поховання, ймовірно, жертв соціально-етнічного протистояння між українцями і поляками у серпні 1943 року. За п'ять днів роботи археологи розкопали рештки дев'яти людей. Серед супутніх знахідок — обручка, ґудзики та намистини, які були на похованих.
Волинська трагедія 1943 року залишається однією з найболючіших сторінок в українсько-польських відносинах. Масові вбивства польського населення на Волині, здійснені Українською повстанською армією, та відповідні дії польської сторони призвели до десятків тисяч жертв. Протягом десятиліть питання ексгумації та гідного поховання загиблих було предметом складних переговорів між Києвом та Варшавою. Прискорення видачі дозволів може стати важливим кроком до примирення, оскільки дозволить польським родинам знайти та поховати своїх предків.
Олександр Алфьоров також зазначив, що комісія при УІНП нині працює в посиленому режимі, щоб мінімізувати бюрократичні затримки. Він підкреслив, що українська сторона зацікавлена у прозорості та ефективності цих робіт, адже вони мають не лише гуманітарне, а й політичне значення для двосторонніх відносин. Польська сторона неодноразово висловлювала занепокоєння через повільний темп ексгумацій, тому новий підхід може сприяти розрядці напруги.
Роботи на Волині тривають у складних умовах: археологи працюють на місцях колишніх сіл, які були знищені під час війни. Знахідки, зокрема особисті речі, допомагають ідентифікувати жертв та відновити історичну справедливість. Загалом, за даними істориків, на Волині можуть бути поховані тисячі людей, тому роботи розраховані на тривалий період. Прискорення видачі дозволів дозволить розширити географію пошуків та залучити більше фахівців.
Це рішення також є частиною ширшого діалогу між Україною та Польщею, який охоплює не лише історичні питання, а й сучасну безпекову співпрацю. Польща є одним із ключових союзників України у протистоянні російській агресії, тому врегулювання чутливих історичних тем має стратегічне значення. Експерти вважають, що оперативне вирішення питань ексгумації може стати основою для подальшого зближення позицій обох країн.