Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш оголосив, що його країна не блокуватиме на саміті НАТО в Анкарі рішення про надання Україні 70 млрд євро військової підтримки у 2026 та 2027 роках. Водночас він чітко дав зрозуміти, що Прага не братиме участі у фінансуванні цього пакета, оскільки кошти з чеського бюджету спрямовуються на виконання вимоги щодо оборонних витрат на рівні двох відсотків ВВП.
«Ми, звісно, не будемо виділяти кошти з чеського бюджету на Україну, оскільки ці гроші нам насамперед потрібні для виконання вимоги щодо двох відсотків, тож, логічно, що ці кошти, як і раніше, виплатять великі країни», — заявив Бабіш перед відбуттям до Анкари, як повідомляють České Noviny. Його позиція викликала дискусію всередині країни, оскільки президент Чехії Петр Павел дотримується протилежної думки.
Павел наголосив, що Празі було б нелогічно ускладнювати собі участь у майбутній відбудові України, зупинивши підтримку Києва. «З нашої точки зору було б нерозумно, якби ми через чотири з половиною роки, протягом яких ми інтенсивно підтримуємо Україну, ускладнили собі позицію щодо можливої участі в її відновленні, припинивши її підтримку», — заявив президент. Він додав, що суверенна Україна з сильною та добре оснащеною армією є однією з найкращих гарантій безпеки в Європі, і закликав до обговорення довгострокового підходу Чехії до цього питання.
Саміт НАТО в Анкарі, який триває 7-8 липня, має ухвалити підсумкову декларацію, що міститиме тезу про те, що Росія становить загрозу для євроатлантичної безпеки. Крім того, союзники планують підтримати пропозицію надати Україні по 70 млрд євро військової допомоги щороку в 2026-2027 роках. Це рішення є частиною ширшої дискусії про нову модель Альянсу, яку деякі західні ЗМІ називають «НАТО 3.0».
Як зазначають міжнародні оглядачі, адміністрація президента США Дональда Трампа чітко дала зрозуміти, що виводить війська та можливості з Європи, щоб зміцнити американську військову міць на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні. Це змушує європейські країни брати на себе більшу частину тягаря звичайної оборони. За даними Politico, європейські лідери прибули до Анкари з наміром максимально згладити гострі кути у відносинах зі США, аби уникнути нової кризи всередині Альянсу.
Позиція Чехії не є поодинокою. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав членів польської делегації бути обережними з подальшими заявами щодо фінансової підтримки України з боку Варшави. Водночас прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив проти планів щодо надання подальшої фінансової допомоги Києву, які зараз готуються. Це свідчить про зростаючу напругу серед країн-членів НАТО щодо розподілу фінансового тягаря.
Президент Чехії Петр Павел наголосив, що питання підтримки України має обговорюватися на національному рівні з урахуванням довгострокових інтересів. Він вважає, що сильна та добре оснащена українська армія є однією з найкращих гарантій безпеки в Європі, тому припинення підтримки може мати негативні наслідки не лише для України, а й для самої Чехії. Очікується, що дискусії на саміті в Анкарі визначать подальший курс Альянсу на тлі змін у глобальній безпековій архітектурі.