Україна рішуче засудила рішення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) тимчасово зняти дискваліфікацію з Олімпійського комітету Росії та скасувати рекомендації щодо обмеження участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях. У Міністерстві молоді та спорту України заявили, що країна продовжить наполягати на повній ізоляції російського спорту, який, на думку Києва, залишається інструментом державної пропаганди та підтримки війни.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що відновлення прав Олімпійського комітету Росії викликає серйозне занепокоєння на тлі посилення міжнародного санкційного тиску на Москву. За його словами, значна частина російських атлетів безпосередньо представляє спортивні клуби Міноборони РФ, Росгвардії та інших силових структур, а деякі з них мають військові звання. Крім того, чимало олімпійських чемпіонів і призерів відкрито підтримують війну проти України.
Власюк навів конкретні приклади: гімнастка Ангеліна Мельникова, фехтувальниця Яна Єгорян, тхеквондист Владислав Ларін та борчиня Світлана Дашанімаєва брали участь у пропагандистських заходах, відвідували тимчасово окуповані території України та публічно схвалювали політику Кремля. Саме за такі дії Україна вже запровадила санкції проти цих спортсменів. «На цьому тлі будь-які кроки до відновлення повноцінної участі російських спортивних структур у міжнародному спортивному русі суперечать логіці санкційного тиску», — підкреслив він.
Рішення МОК, ухвалене 7 липня, передбачає повне скасування рекомендацій щодо обмеження участі спортсменів РФ у міжнародних змаганнях. Виконавчий комітет організації офіційно зняв дискваліфікацію з Олімпійського комітету Росії, яка діяла з жовтня 2023 року. Це рішення викликало хвилю критики не лише з боку української влади, а й серед спортсменів. Українська тенісистка Марта Костюк заявила, що обурена таким кроком, і наголосила, що хоче перемагати кожну росіянку на корті, але вважає неприпустимим повернення росіян до змагань без засудження агресії.
Тим часом у футбольній сфері ситуація також залишається напруженою. Європейська футбольна асоціація (УЄФА), за даними джерел The Guardian, готова заблокувати повернення російських команд до міжнародних змагань. Хоча УЄФА офіційно не коментувала ситуацію, представники кількох національних асоціацій заявили про відсутність перспектив повернення Росії до європейського футболу та на чемпіонат світу. Причина — хоча чемпіонат світу є турніром ФІФА, відбіркові змагання до чемпіонатів Європи проводяться УЄФА. Крім того, найбільші західноєвропейські асоціації та федерації, зокрема у Британії, Німеччині та Франції, категорично проти повернення Росії.
Президент ФІФА Джанні Інфантіно, який підтримує тісні зв'язки з російським диктатором Володимиром Путіним, раніше висловлювався за повернення російських команд. Він заявляв, що «заборона нічого не дала, вона лише породила ще більше розчарування та ненависті». Однак навіть якщо ФІФА зробить радикальний крок і дозволить Росії брати участь у відбіркових матчах чемпіонату світу, європейські команди можуть погрожувати бойкотом змагань. Це створює потенційний конфлікт між ФІФА та УЄФА, оскільки позиції організацій розходяться.
Україна також активізує санкційний тиск на керівництво спортивного руху. До наступного, 21-го пакета санкцій ЄС планують включити президента Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) Аркадія Дворковича, який уже перебуває під українськими санкціями. Також обговорюється запровадження європейських санкцій проти інших посадовців, які підтримали агресію, зокрема міністра спорту РФ Михайла Дегтярьова, президента Федерації спортивної боротьби Михайла Маміашвілі та колишнього очільника Олімпійського комітету Росії Станіслава Позднякова.
Український спортсмен і народний депутат Жан Беленюк прокоментував рішення МОК фразою: «Немає нічого постійнішого, ніж тимчасове». Він наголосив, що навіть тимчасове послаблення санкцій може мати довгострокові негативні наслідки для міжнародного спорту. Загалом позиція України залишається незмінною: спорт у Росії є частиною державної машини пропаганди, тому міжнародні організації мають не послаблювати, а зберігати політику ізоляції всіх, хто сприяє агресії.