До змісту
Український журнал рішень

Капітал. Вплив. Характер.

Б
БізнесОновлено 17.07.2026 · 07:02

В Україні запрацював Координаційний центр з бронювання військовозобов’язаних

Уряд створив Координаційний центр для врегулювання питань бронювання військовозобов’язаних, який діятиме як консультативно-дорадчий орган Кабміну. Він координуватиме державні органи та розглядатиме пропозиції щодо визнання підприємств критично важливими для економіки та оборони.

В Україні запрацював Координаційний центр з бронювання військовозобов’язаних
Сім надбавок, про які не знають більшість пенсіонерів: як отримати від 300 до кількох тисяч гривень
HARPER AUDIOГотово
0:00 / 0:00

В Україні розпочав роботу Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних, створений як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів. Про це повідомило Міністерство економіки, зазначивши, що уряд уже затвердив його склад і положення. Основним завданням нового органу є координація дій державних органів та пошук рішень для проблемних ситуацій, що виникають у сфері бронювання військовозобов’язаних працівників.

Окрему увагу центр приділятиме розгляду пропозицій державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб Збройних сил України та інших військових формувань. У Мінекономіки наголосили, що рекомендації Координаційного центру мають враховуватися державними органами під час прийняття рішень про критичну важливість підприємств.

Створення центру стало логічним продовженням змін у підходах до бронювання та визначення критичності підприємств, які були запроваджені постановою Кабміну від 30 травня. Ці зміни стосуються підприємств, установ і організацій, що визнаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану. Новий орган покликаний забезпечити більш прозорий та узгоджений механізм ухвалення рішень у цій сфері.

Перший блок змін стосується зарплатного критерію. Для підтвердження критичності підприємства, а також для бронювання працівника встановлено вимогу щодо рівня заробітної плати на рівні трьох мінімальних заробітних плат, що становить 25 941 гривню. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, зберігається окрема умова — 2,5 мінімальної зарплати, тобто 21 618 гривень. Це дозволяє врахувати специфіку регіонів, які перебувають у зоні активних бойових дій або поблизу них.

Другий блок змін стосується працівників, які працюють за сумісництвом або вже мають відстрочку з інших підстав. Відтепер такого працівника враховуватимуть у квоту бронювання лише один раз — за одним місцем роботи. Це має запобігти подвійному обліку та зловживанням, коли одна й та сама особа могла бронюватися на кількох підприємствах одночасно.

Третій блок передбачає перегляд критеріїв критичності. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації зобов’язані перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, мають підтвердити свою відповідність оновленим критеріям. Це дозволить актуалізувати перелік стратегічних об’єктів та уникнути ситуацій, коли статус отримують компанії, що не відповідають реальним потребам держави.

Для бізнесу передбачений перехідний період. Чинна критичність підприємств не скасовується автоматично, а до 1 вересня зберігається діюче бронювання військовозобов’язаних працівників таких підприємств. Це дає компаніям час адаптуватися до нових вимог та подати необхідні документи для підтвердження статусу. Водночас підприємства, які не зможуть відповідати оновленим критеріям, ризикують втратити право на бронювання своїх працівників.

Експерти зазначають, що створення Координаційного центру є важливим кроком для впорядкування системи бронювання, яка досі викликала чимало нарікань з боку бізнесу та громадськості. Раніше підприємці скаржилися на непрозорість процедур та тривалі терміни розгляду заявок. Новий орган має стати майданчиком для оперативного вирішення спірних питань та узгодження позицій різних відомств.

В умовах триваючої війни питання бронювання військовозобов’язаних залишається одним із найчутливіших для української економіки. З одного боку, держава потребує мобілізаційних ресурсів для оборони, з іншого — критично важливі підприємства мають продовжувати роботу, щоб забезпечувати економічну стабільність та постачання необхідних товарів і послуг. Координаційний центр покликаний знайти баланс між цими двома потребами, забезпечуючи ефективне використання трудових ресурсів.

Мінекономіки також нагадало, що державні органи зобов’язані враховувати рекомендації центру під час ухвалення рішень про критичну важливість підприємств. Це означає, що висновки нового органу матимуть вагомий вплив на подальшу долю компаній, які претендують на бронювання своїх співробітників. Очікується, що це сприятиме більшій передбачуваності та зменшить кількість конфліктних ситуацій між бізнесом та державними органами.