До змісту
Український журнал рішень

Капітал. Вплив. Характер.

Б
БізнесОновлено 30.07.2026 · 16:01

НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% через інфляційний тиск

Національний банк України підвищив облікову ставку з 15% до 15,5% річних через стійке зростання фундаментального інфляційного тиску. Регулятор погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10% та очікує сповільнення до цільового рівня 5% лише наприкінці 2028 року.

НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% через інфляційний тиск
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% на тлі прогнозу пришвидшення інфляції
HARPER AUDIOГотово
0:00 / 0:00

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 15% до 15,5% річних. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час пресконференції, пояснивши крок стійким зростанням фундаментального інфляційного тиску та очікуваним прискоренням загальної інфляції до кінця року.

За оновленим прогнозом регулятора, за підсумками 2026 року споживча інфляція становитиме 10%, а базова — 9,2%. У 2027 році інфляція сповільниться до 6,9%, а цільового рівня 5% вдасться досягти лише наприкінці 2028 року. У НБУ наголошують, що підвищення ставки спрямоване на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань. «Це дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%», — зазначив Андрій Пишний.

Причиною посилення монетарної політики стало поступове, але стійке зростання фундаментального цінового тиску. У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції сирих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка краще відображає довгострокові тенденції, прискорилася до 8,1%, перевищивши прогноз Нацбанку. Серед ключових чинників — зростання витрат бізнесу на логістику, оплату праці та енергоресурси, а також вторинні ефекти від подорожчання пального та попереднього послаблення гривні. Інфляційні очікування залишаються підвищеними, хоча й відносно стабільними.

Окремим ризиком регулятор називає ситуацію на Близькому Сході, яка може додатково підвищити витрати українського бізнесу. У Нацбанку заявили, що готові й надалі посилювати процентну політику, якщо це буде необхідно для стримування інфляційного тиску.

Водночас НБУ покращив прогноз економічного зростання. За оцінками регулятора, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі. Відновленню сприяли стабілізація роботи енергосистеми та збільшення державних видатків після зниження невизначеності щодо міжнародної фінансової допомоги. З огляду на масштабні бюджетні стимули, локалізацію виробництва озброєння та очікувано кращий урожай, НБУ підвищив прогноз зростання реального ВВП у 2026 році до 1,8%. У 2027–2028 роках економіка, за прогнозами, зростатиме приблизно на 3% щороку завдяки збільшенню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу, стабілізації енергетичного сектору та відновленню аграрного виробництва. Водночас інтенсивні російські атаки на логістичну інфраструктуру, енергетику та об'єкти бізнесу продовжують стримувати зростання.

Рішення підвищити ставку стало дещо несподіваним для фінансового ринку: більшість учасників напередодні засідання прогнозували збереження ставки на рівні 15%. Облікова ставка є основним інструментом монетарної політики НБУ. Вона впливає на вартість ресурсів для банків, а через це — на ставки за кредитами, депозитами та дохідність фінансових інструментів. Її рівень також впливає на інфляцію, валютний ринок і привабливість гривневих активів.

Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення НБУ утримував облікову ставку на рівні 10%, а в червні 2022 року різко підвищив її до 25%, де вона залишалася понад рік. З другої половини 2023 року центробанк розпочав цикл пом'якшення, поступово знижуючи ставку протягом 2024 року. Однак наприкінці минулого року через посилення інфляційного тиску НБУ повернувся до підвищення: у січні 2025 року ставку було збільшено до 14,5%, а тепер — до 15,5%. Таким чином, регулятор продовжує жорстку монетарну політику, прагнучи повернути інфляцію до цільового рівня в середньостроковій перспективі.