Кабінет Міністрів України готує програму доступного фінансування для агровиробників, які внаслідок зупинки експорту через порти Великої Одеси не можуть реалізувати зерно за економічно обґрунтованими цінами. Ініціатива передбачає надання кредитів під заставу зерна, що дозволить аграріям отримувати обігові кошти, не продаючи врожай за збитковими цінами.
Уряд працює над механізмом такої підтримки. Через зупинку морських портів на півдні України значна частина зерна нового врожаю не може бути відвантажена на зовнішні ринки. Це створює надлишок продукції на внутрішньому ринку та тисне на ціни, погіршуючи фінансове становище виробників. В умовах обмеженого експорту аграрії змушені шукати альтернативні ринки, проте це не завжди забезпечує економічно вигідні умови продажу. Ситуація ускладнюється тим, що зберігання великих обсягів зерна потребує значних ресурсів.
Використання зерна як застави може стати практичним рішенням і для аграріїв, і для кредиторів. Виробник отримує доступ до фінансування, зберігаючи право власності на врожай. Кредитор, своєю чергою, має ліквідний актив, який можна оцінити, закласти на зберігання та в разі потреби реалізувати. Реалізація такої схеми потребує участі банків, які готові кредитувати аграрний сектор під заставу зерна. Для цього потрібні прозорі правила оцінки зерна, його зберігання та реалізації в разі неповернення кредиту.
Особливо гостро потреба в обігових коштах постає восени, коли тривають збирання врожаю, розрахунки з працівниками та підготовка до наступного сезону. Брак ліквідності може змусити господарства продавати продукцію за будь-якою ціною, що лише посилює тиск на ринок. Окрім того, сільгоспвиробники мають покривати витрати на зберігання, охорону складів і логістику.
Аграрний сектор залишається одним із ключових в українській економіці, а експорт зернових — важливим джерелом валютних надходжень. Порти Великої Одеси відіграють у цьому процесі центральну роль. Морський експорт залишається найефективнішим способом доставки української агропродукції на світові ринки. Для багатьох господарств у південних областях саме він визначав рентабельність виробництва, тому тривала зупинка експорту має системний вплив на галузь. Це, своєю чергою, підвищує важливість фінансових інструментів, здатних підтримати виробників у період вимушеного простою експортних маршрутів.
Запровадження програми дасть аграріям змогу зберегти зерно до відновлення сприятливої цінової кон'юнктури та спокійно підготуватися до посівної кампанії. Для державного бюджету і для продовольчої безпеки важливо, щоб виробники мали змогу продовжувати роботу без вимушених розпродажів. Це також сприятиме збереженню експортного потенціалу країни.
Під доступним фінансуванням зазвичай розуміють пільгові кредитні ставки, триваліші строки та менш жорсткі вимоги до позичальника. Для аграрного сектору, який працює з довгими виробничими циклами, це особливо важливо.
Наразі програма перебуває на етапі розроблення. Конкретні умови, зокрема відсоткові ставки, строки кредитування та порядок оцінки зерна, ще не оприлюднені. Влада також не називає точних термінів запуску ініціативи. Програма потребує узгодження фінансових умов із банками та профільними асоціаціями, аби охопити якомога більше господарств.
Для агровиробників, які через зупинку експорту втратили можливість продавати зерно за економічно обґрунтованими цінами, нова програма може стати одним із небагатьох доступних джерел фінансування. Наскільки ефективним буде механізм, залежатиме від умов, які запропонує уряд, та швидкості його запуску. Остаточні правила визначатимуть, наскільки швидко аграрії зможуть скористатися цим інструментом. Утім, ефективність програми залежатиме від реальної спроможності банків оцінювати та приймати зерно як забезпечення.