Технології 5 хв читання Текст: Поліна Мельничук
Мінцифри: удари РФ по дата-центрах не призведуть до блекауту зв'язку
Заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько розповіли про наслідки російських атак на українські дата-центри, стійкість мережі та стратегію резервування критичних сервісів.
Російські атаки на українські дата-центри цієї осені спричинили локальні та тимчасові перебої у роботі інтернету, телемовлення, банківських сервісів і міських систем, однак не призвели до повного блекауту зв'язку. Про це в інтерв'ю заявили заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько, повідомляє РБК-Україна.
За словами Балашова, наслідки ударів по дата-центрах значно ширші, ніж просто перебої з інтернетом. Ці об'єкти забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем. Тому українці відчули не лише проблеми зі зв'язком у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті «Суспільного», тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах.
Попри це, у більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків. Перебої мають точковий характер і залежать від того, через який саме майданчик працює конкретна компанія. «Ми говоримо чесно: наслідки є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється», — наголосив Балашов.
Найбільше від ударів по дата-центрах страждає бізнес, чиї сервіси фізично розміщені в одному дата-центрі без резервної копії. Серед уражених об'єктів були хостинг-провайдери, для клієнтів яких це означало тимчасову недоступність сайтів і онлайн-сервісів, доки робота не переносилася на резерв. Окремі банківські сервіси, за даними «Фінклубу», мали тимчасові технічні перебої, пов'язані з ушкодженням конкретних дата-центрів. Водночас банківська система загалом функціонує, а банки та Національний банк України мають резервні канали.
Головний висновок для бізнесу та держави однаковий — резервування. Мінцифри рухається трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів. Компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.
Міністерство не коментує кількість атакованих об'єктів і деталі влучань, оскільки будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів. Водночас за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.
Окремо Балашов пояснив, чому удари по Києву відчутні в інших регіонах. Цифрові сервіси не прив'язані до місця, де ними користуються. Регіональна система — наприклад, інформаційні табло чи міський сервіс — може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать у зовсім іншому місті. Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі.
Стратегія держави, за словами заступника міністра, проста: не тримати критичні системи в одному місці. Все, що можна, переносять під землю, цифрові сервіси дублюють аж до потрійного резервування, а також залучають українських і міжнародних хмарних провайдерів. Чим більше сервісів розподілено між різними майданчиками, тим менше удар по одному об'єкту впливає на роботу всієї системи.
Небезпека ударів по дата-центрах, на думку Балашова, полягає в тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для Мінцифри завжди безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів.
Наслідки ударів бувають різними. Деякі об'єкти відновлюють роботу з резервних потужностей протягом короткого часу. Інші зруйновано настільки, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів уже заявив, що свій об'єкт не відновлюватиме. Тобто в найгіршому разі йдеться не про ремонт, а про побудову потужностей заново, в іншому місці.
Попри масштаб атак, мережа загалом залишається розподіленою між багатьма операторами й майданчиками. Удари по Києву можуть спричиняти окремі збої в регіонах, але не зупиняють цифрове життя країни. Ключовим завданням для бізнесу та держави залишається резервування критичних систем, щоб жоден окремий об'єкт не міг паралізувати роботу всієї цифрової інфраструктури.
5
