Підсумкова декларація саміту НАТО в Анкарі, який відбудеться 7-8 липня, міститиме визнання Росії загрозою для євроатлантичної безпеки та зобов'язання європейських союзників і Канади надати Україні 70 млрд євро щорічно у 2026-2027 роках на військову підтримку. Проєкт документа, за даними джерел у НАТО, перебуває на фінальній стадії затвердження, і союзники планують завершити дискусії 3 липня.
Головним елементом української частини декларації стане зобов'язання щодо довгострокової оборонної підтримки України, яке запропонувала та активно просувала Німеччина. Планується, що в документі буде зафіксовано, що Європа та Канада зобов'язуються надати Україні протягом 2026 та 2027 року 70 млрд євро військової підтримки щорічно — загалом 140 млрд євро на два роки. Це питання викликало найбільше дискусій серед держав ЄС, які досі не надають великої фінансової підтримки українському війську і не хотіли брати на себе додаткові зобов'язання у майбутньому. Однак, станом на зараз, усіх союзників вдалося переконати, і ключова теза про 140 млрд для України залишиться у фінальній версії декларації.
Варто зауважити, що теза про 70 млрд не стосуватиметься всіх держав-членів НАТО: лише союзники з Європи та Канади візьмуть на себе зобов'язання з підтримки України. Крім того, 70 млрд на рік — це не додаткові кошти, а загальна сума, яку союзники Альянсу нададуть Україні у 2026-2027 роках. До неї входить і «оборонна» частина кредиту ЄС на 90 млрд євро, яка в 2026 році становитиме 28,3 млрд євро, і всі двосторонні зобов'язання з військової підтримки України від європейських членів НАТО та Канади.
У текст декларації також планують включити визначення Росії як загрози Євроатлантичній безпеці, що зберігається з попередніх самітів. Новою тезою «українського блоку» стане визнання України не лише отримувачем безпекової допомоги з боку НАТО, але й «провайдером» безпеки для європейських союзників Альянсу. Це підкреслює зростаючу роль України в системі європейської оборони, особливо з огляду на її бойовий досвід та спроможності, які вона демонструє під час війни.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц вже анонсував, що на саміті НАТО Німеччина виступатиме за нові зобов'язання фінансової допомоги Україні з боку її європейських партнерів. Посол США у НАТО також анонсував «суттєві оголошення» для України на саміті в Анкарі. Окрім того, під час саміту відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, що стане ще одним сигналом підтримки Києва з боку Альянсу.
Саміт в Анкарі проходитиме на тлі триваючої війни Росії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. За цей час НАТО значно посилило свою присутність на східному фланзі, а країни-члени надали Україні десятки мільярдів доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Нове зобов'язання на 140 млрд євро має на меті забезпечити стабільну підтримку України на найближчі два роки, що дозволить їй продовжувати оборону та посилювати власний оборонно-промисловий комплекс.
Рішення про довгострокову фінансову підтримку стало результатом складних переговорів між союзниками. Деякі країни, особливо ті, що мають обмежені бюджети або внутрішньополітичні виклики, спочатку висловлювали застереження щодо додаткових зобов'язань. Однак, завдяки активній позиції Німеччини та інших ключових гравців, вдалося досягти консенсусу. Важливу роль відіграло також розуміння того, що підтримка України є інвестицією в безпеку всієї Європи, оскільки поразка Києва матиме катастрофічні наслідки для регіону.
Очікується, що після саміту в Анкарі НАТО продовжить роботу над посиленням оборонних спроможностей України, зокрема через програми навчання, обмін розвідданими та спільні військові проекти. Декларація також може містити положення про подальшу інтеграцію України в структури Альянсу, хоча питання повноправного членства залишається відкритим. Тим часом, Росія продовжує нарощувати військову активність, що робить рішення саміту в Анкарі критично важливим для безпекової архітектури Європи.