Президент Польщі Кароль Навроцький після зустрічі з українським колегою Володимиром Зеленським в Анкарі визнав, що сторонам не вдалося врегулювати історичні питання, зокрема щодо Волинської трагедії та символіки Української повстанської армії. Водночас обидва лідери наголосили на важливості продовження діалогу та співпраці, особливо в умовах спільної загрози з боку Росії.
Зустріч, яка тривала близько години, відбулася на полях саміту НАТО в Анкарі 8 липня. Це була перша особиста розмова президентів після серйозного загострення двосторонніх відносин, спричиненого скандалом довкола перейменування одного з підрозділів Сил спеціальних операцій України на честь героїв УПА. У відповідь на це рішення Навроцький відкликав вручений Зеленському орден Білого Орла, що стало безпрецедентним дипломатичним жестом.
Навроцький заявив, що емоції поляків щодо Волинської трагедії не є предметом переговорів. «Почуття польських жінок та чоловіків щодо злочинів, Волинської трагедії та геноциду не є предметом переговорів», — підкреслив він. Польський президент також наголосив, що питання, пов'язані з УПА та символікою Степана Бандери, залишаються для нього принциповими. Він висловив думку, що бандерівська символіка обмежує європейське майбутнє України та має негативні асоціації.
Попри розбіжності, Навроцький назвав переговори конструктивними та наголосив на важливості збереження постійного діалогу. «Добре, що ми зустрілися. З президентом України ми обговорювали, як має виглядати польсько-українська співпраця», — зазначив він. За словами польського лідера, Варшава та Київ однаково оцінюють головну загрозу своїй незалежності, якою залишається Росія. Він додав, що саме Росія є довгостроковою загрозою для Польщі та НАТО.
Зеленський, зі свого боку, назвав розмову «важливою і потрібною». Він не наводив деталей обговорення, але підкреслив, що сторони підтвердили свої позиції та обговорили перспективи подальшої співпраці. Український президент також висловив сподівання на збереження конструктивного діалогу, незважаючи на існуючі розбіжності.
Контекстом зустрічі стало серйозне погіршення відносин між Києвом і Варшавою, яке спостерігалося останніми місяцями. Крім історичних суперечок, напруга виникала і на економічному ґрунті, зокрема через блокування польськими фермерами українського зерна на кордоні. Однак обидві сторони неодноразово заявляли про стратегічний характер партнерства та необхідність долати розбіжності заради спільної безпеки.
3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі у Варшаві з польським колегою Радославом Сікорським запропонував пакет антикризових заходів, спрямованих на розрядку напруги. Ці заходи передбачали активізацію діалогу на рівні експертів та політиків, а також пошук компромісів у чутливих питаннях.
Навроцький наголосив, що, попри історичні суперечки, Польща та Україна мають «брати на себе відповідальність за те, що відбувається у зв'язку з російським вторгненням». Він додав, що Варшава розраховує на розуміння з боку Києва, оскільки спільна загроза вимагає єдності та координації дій. Експерти зазначають, що хоча історичні питання залишаються відкритими, сам факт зустрічі лідерів свідчить про готовність обох сторін шукати шляхи для нормалізації відносин.
Таким чином, зустріч в Анкарі не принесла прориву в історичних суперечках, але дозволила зберегти канали комунікації та підтвердити стратегічний характер польсько-українського партнерства. Обидві країни продовжують стикатися з викликами, пов'язаними з російською агресією, що робить їхню співпрацю необхідною, незважаючи на розбіжності.