Європарламент схвалив резолюцію, що стосується прогресу України на шляху до Європейського Союзу, але в документі окремо згадав конфлікт навколо перейменування елітного підрозділу Збройних сил України на честь героїв Української повстанської армії. Депутати висловили жаль через те, що, на їхню думку, українська сторона не врахувала почуття та скорботу Польщі, пов'язані з історичними подіями Другої світової війни. Резолюцію підтримали 460 депутатів, 136 проголосували проти, ще 59 утрималися.
У документі зазначається, що рішення про перейменування підрозділу «підриває добросусідські відносини» між Україною та Польщею. Європарламентарі закликали до деескалації напруженості та відновлення зусиль у дусі доброї волі, спрямованих на примирення. Поправку до резолюції підготувала Європейська народна партія, а її остаточне формулювання стало результатом переговорів за участю польських євродепутатів. Водночас радикальніші пропозиції від партії «Право і справедливість», які пов'язували вступ України до ЄС із вирішенням історичних суперечок, не були підтримані.
Конфлікт спалахнув наприкінці травня, коли президент Володимир Зеленський присвоїв Незалежному центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «Героїв УПА». Це рішення викликало різку реакцію у Варшаві, де Українська повстанська армія сприймається неоднозначно через події Волинської трагедії 1943 року. У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький 19 червня позбавив Зеленського ордена Білого Орла, а український лідер наступного дня повернув нагороду до Варшави, опублікувавши фото з відділення «Нової пошти». Згодом від польських нагород відмовилися також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
Попри цю суперечку, основна частина резолюції Європарламенту позитивно оцінює зусилля України зі зміцнення демократичних інституцій під час війни. Доповідач звіту, німецький євродепутат Міхаель Галер, наголосив, що з моменту початку європейського шляху у 2014 році Україна зазнала глибоких змін на краще, а агресивна війна Росії навіть прискорила цей процес. Він також зазначив, що для подальшого просування до ЄС Києву необхідно продовжувати судові реформи та гарантувати безперешкодну роботу антикорупційних інституцій.
У резолюції євродепутати привітали відкриття першого переговорного кластера в рамках вступного процесу та висловили сподівання на відкриття наступних. Вони також закликали країни-члени ЄС зважати на динаміку реформ у країнах-кандидатах та на спроби Росії підірвати громадську підтримку євроінтеграції. Україну похвалили за зусилля під час війни, спрямовані на посилення демократичних інституцій і підтримання розділення гілок влади, а також відзначили прогрес у судовій реформі та боротьбі з корупцією.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше закликав Київ і Варшаву шукати кроки для зниження напруженості та відновлення діалогу. В Україні бійців УПА багато людей вважають героями через їхню боротьбу проти радянської влади та нацистської Німеччини, що робить цю тему внутрішньо чутливою. Резолюція Європарламенту не має обов'язкової юридичної сили, але вона демонструє позицію європейських інституцій щодо необхідності збереження добросусідських відносин між двома країнами.