Кабінет Міністрів України на засіданні 27 липня повторно схвалив проєкт нового Митного кодексу та подав його до Верховної Ради. Це вже друга спроба уряду провести через парламент оновлений документ, який має стати одним із наріжних каменів адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу. Прем'єр-міністр Денис Корецький заявив, що розраховує на «ефективну та продуктивну роботу» з народними депутатами над кожною нормою кодексу.
Очільник уряду наголосив, що новий Митний кодекс є одним із ключових законопроєктів у процесі євроінтеграції України. «Це фундаментальний документ, який визначатиме правила гри для бізнесу та держави на десятиліття вперед. Ми очікуємо, що парламент підійде до його розгляду з максимальною відповідальністю», — цитують Корецького в урядовому повідомленні. За словами прем'єра, уряд готовий до конструктивного діалогу з депутатами, аби врахувати всі важливі пропозиції та зауваження.
Проєкт кодексу передбачає комплексне оновлення митних процедур, зокрема спрощення та цифровізацію процесів, гармонізацію українського митного законодавства із законодавством ЄС, а також посилення боротьби з контрабандою та корупцією на митниці. Уряд уже вніс документ до Верховної Ради, де він буде розглянутий у першому читанні. Коли саме парламент розпочне обговорення — наразі не повідомляється, однак у профільному комітеті зазначили, що кодекс потребує ретельного аналізу через велику кількість норм.
Повторне схвалення проєкту урядом свідчить про прагнення виконавчої влади прискорити митну реформу. Раніше подібний законопроєкт уже вносився до Ради, але не був ухвалений через розбіжності між депутатами та бізнес-асоціаціями. Нинішня версія, за словами членів Кабміну, враховує попередні зауваження та краще відповідає вимогам Євросоюзу. Експерти наголошують, що ухвалення нового Митного кодексу є однією з передумов для подальшої інтеграції України до єдиного ринку ЄС, зокрема в контексті лібералізації торгівлі.
Очікується, що після ухвалення кодексу митні процедури стануть більш прозорими, що позитивно вплине на бізнес-клімат та інвестиційну привабливість країни. Представники українських ділових кіл неодноразово закликали владу якнайшвидше завершити митну реформу, зазначаючи, що чинне законодавство є застарілим і створює надмірне адміністративне навантаження. Нові норми мають спростити процедури імпорту та експорту, зменшити час на митне оформлення та мінімізувати людський фактор у прийнятті рішень.
Наступним етапом стане розгляд проєкту в парламенті. Прем'єр-міністр Корецький висловив сподівання, що депутати всіх фракцій зможуть знайти компроміс, аби вже найближчим часом ухвалити кодекс у цілому. Від того, наскільки швидко та якісно Верховна Рада опрацює документ, залежатиме виконання Україною зобов'язань перед Євросоюзом у сфері митної політики. Уряд обіцяє супроводжувати законопроєкт на всіх етапах законодавчого процесу.