Національний банк України (НБУ) надіслав банкам нові рекомендації щодо фінансового моніторингу, в яких визначив 12 ознак потенційних компаній-оболонок. Ці ознаки можуть свідчити про використання механізму «скруток» або «зустрічних потоків» для ухилення від сплати податків чи відмивання доходів, особливо через сумнівні імпортні операції. Регулятор закликає фінансові установи посилити перевірку клієнтів, зокрема новостворених компаній та імпортерів, а також звертати увагу на нетипові транзакції.
У листі НБУ «Про надання рекомендацій з питань фінансового моніторингу» зазначається, що під час нагляду за банками виявлено здійснення компаніями-резидентами фінансових операцій, які дають підстави вважати, що їх учасники використовують механізм «скруток». Йдеться про схеми, коли компанії підмінюють номенклатуру товару в документах під час проходження через ланцюжок пов'язаних фірм. В результаті один товар в документах перетворюється на інший, що дозволяє штучно занижувати податки або незаконно повертати податок на додану вартість (ПДВ) з бюджету.
Особливу увагу НБУ приділяє операціям з імпортом. Державна служба фінансового моніторингу зазначає, що імпортована продукція, за яку українські компанії переказують кошти за кордон, імовірно, реалізується через мережу оптово-роздрібних торговців, які мають великі обсяги необлікованої готівки. В результаті проводяться «схемні операції» з метою замовлення послуг, виведення готівки та мінімізації податкових зобов'язань.
Серед 12 ознак, які НБУ визначив для ідентифікації потенційних компаній-оболонок, — мала кількість працівників і мінімальний статутний капітал; керівники, які є надто молодими або людьми похилого віку; часті зміни власників, назви чи виду діяльності без очевидної причини; відсутність складів, транспорту чи іншого майна, необхідного для заявленого бізнесу; спільні з іншими компаніями IP-адреси, телефони, бухгалтери; великі обороти на рахунках при мізерних задекларованих доходах; а також відкриті кримінальні провадження щодо учасників чи їхніх кінцевих бенефіціарів. При цьому НБУ не уточнює, який саме вік вважається прийнятним для керівника або що означає «мало працівників», що викликає занепокоєння серед представників малого бізнесу, для якого звичною є практика залучення бухгалтера на аутсорсі.
НБУ також деталізує перелік операцій та видів діяльності, які виглядають підозрілими. Наприклад, новостворена компанія перераховує за кордон мільйони за товар, який нібито вже ввезли в Україну, хоча передоплати раніше не було. За оцінкою регулятора, це нетипово, враховуючи воєнні ризики, через які іноземні компанії уникають постачання товару без передоплати, особливо для новоствореного імпортера без достатніх активів та підтверджених джерел фінансування. Крім того, НБУ рекомендує банкам звертати увагу на операції з широким асортиментом непов'язаних між собою найменувань продукції, а також на необґрунтовано низьку або значно завищену торговельну націнку.
Банкам рекомендують перевіряти реальну діяльність клієнтів, особливо тих, хто здійснює або планує здійснювати імпортні операції, ще до укладення договору на обслуговування та під час обслуговування. Зокрема, НБУ рекомендує встановлювати інформацію про спосіб реалізації продукції імпортером та його контрагентами, наявність торгового майданчика або інтернет-магазину, а також наявність торговельно-складських приміщень та інших ресурсів, достатніх для ведення задекларованої господарської діяльності. НБУ наголошує, що враховуватиме вжиті банками заходи під час здійснення нагляду, хоча в листі йдеться лише про «рекомендації».
Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов у коментарі зазначив, що не варто називати цей лист НБУ «посиленням фінансового моніторингу». За його словами, регулятор не запроваджує для банків нових правил чи додаткових повноважень, а лише звертає увагу на окремі явища, які можуть бути ознаками ризикових або підозрілих операцій. Банки й так працюють у межах чинного законодавства та підписаного Меморандуму про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг, аналізуючи нетипові транзакції, оцінюючи їхній економічний зміст і перевіряючи відповідність операцій заявленій діяльності клієнта.
Мамедов також застерігає, що необґрунтовано висока торгова націнка або відсутність у компанії складу чи торговельного майданчика самі по собі ще не свідчать про порушення. Бізнес-моделі можуть бути різними: компанія може орендувати склад, працювати через партнерські майданчики або взагалі не потребувати власної інфраструктури. Тому банк має оцінювати не одну окрему ознаку, а всю сукупність обставин і документів. Важливо не змішувати різні функції: банк не перевіряє правильність формування цін, не встановлює обґрунтованість торгової націнки, не проводить інспекцію складів і не визначає, чи відповідає діяльність клієнта податковому законодавству.